- гріхопад
- —————————————————————————————гріхопа́діменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
гріхопад
Смотреть что такое "гріхопад" в других словарях:
гріхопадіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
гріхопадіння — я, с. 1) За біблійним переказом – порушення першими людьми, Адамом і Євою, завітів, даних їм Богом. 2) ірон. Порушення громадських норм моралі, поведінки … Український тлумачний словник
каменувати — у/ю, у/єш, недок. Закидати, побивати камінням за скоєні злочини чи гріхопадіння … Український тлумачний словник
рай — ра/ю, ч. 1) За релігійними уявленнями – місце, де блаженствують праведники після смерті. || За біблійною легендою – сад, в якому жили перші люди Адам і Єва до гріхопадіння. 2) перен. Красива, благодатна місцевість. || Чудове, спокійне, щасливе… … Український тлумачний словник
